Виконання умов чергової програми Міжнародного валютного фонду створює серйозні ризики післявоєнного економічного зростання. Поки що це лише "маяки" на горизонті. А через якийсь час вони можуть стати справжніми викликами. Влада України це чудово розуміє. Але як переконати кредиторів, які наполягають на своїх вимогах? Податки: прощай реформа, привіт "мобілізація"? Нова кредитна угода з владою України на $15,6 млрд рада директорів МВФ затвердила 31 березня. З документа випливає, що політика Фонду щодо позичальника не змінилася. Основні вимоги – підвищення тарифів ЖКГ та посилення податкового тиску на економіку. Пізніше, у травневому інтерв'ю для ЗМІ представник МВФ в Україні Ваграм Степанян ще раз наголосив на важливості "мобілізації внутрішніх доходів (держбюджету)", назвавши її "основною умовою сталого та тривалого економічного зростання повоєнної України". Потрібно уточнити, що "мобілізація" в даному випадку не означає тотального підвищення податків. Йдеться ще й про відміну існуючих податкових пільг . Частина з них справді необґрунтована, але... лише частина. Якщо ж брати в цілому, то "мобілізація" (тобто збільшення податкових надходжень до держбюджету) – це саме те, що гальмуватиме післявоєнне економічне зростання. Підтвердження цієї азбучної істини міститься в аналітичній доповіді Національного банку України за підсумками І кв. поточного року. "Завдяки значним фіскальним стимулам економіка вже цього року повернеться до відновлення", - йдеться у документі. «Фіскальні стимули» – це податкові пільги. Наприклад, вони поширюються на компанії, зареєстровані в індустріальних парках (ІП). Які, відповідно до ухваленого у 2022 р. Закону, отримали право не сплачувати податок на прибуток протягом 10 років, а також ввозити обладнання для виробництва в ІП без сплати податку на додану вартість (ПДВ). Раніше у комітеті Верховної Ради з економічної політики неодноразово наголошували, що ІП змогли забезпечити потужне економічне зростання у сусідніх країнах саме завдяки наданим податковим пільгам (стимулам). Отже, наявність "значних фіскальних стимулів" у Нацбанку вказують як умову для відновлення економіки. Ще одна цитата з останньої квартальної доповіді НБУ: "За відсутності нових значних шоків у 2023-2025 рр. триватиме відновлення ринку праці на тлі зростання економіки та досить м'якої фіскальної політики ". Таким чином, умовою для зниження рівня безробіття, підвищення зарплат аналітики Нацбанку знову називають " досить м'яку фіскальну політику ". Отже, відсутність "закручування гайок" у вигляді скасування пільг та підвищення ставки оподаткування. У цьому контексті обнадійливий сигнал – рішення депутатів Ради відкласти на невизначений термін ухвалення у другому (остаточному) читанні законопроекту № 8401 про відміну податкових пільг для бізнесу на час війни. Про це 12 червня повідомив перший заступник голови комітету Ради з податкової та митної політики Ярослав Железняк. У першому читанні (попередньо) документ було ухвалено парламентом 29 травня. Однак скасування "воєнних" пільг бізнесу – умова для отримання наступної "порції" кредиту МВФ. Як бути із цим? І як бути з податковою реформою, що передбачала зниження податкового тиску на громадян і бізнес з боку держави? Як раніше повідомляв " ОстроВ ", таку реформу "10-10-10" ініціювали у президентському офісі. Вона передбачає зменшення ставки ПДВ із 20% до 10%, податку на доходи фізосіб та податку на прибуток – з 18% до 10%. Тоді ж наголошувалося, що МВФ виступає проти цієї ініціативи. Але тепер це вже закріплено в умовах нового кредитного договору. І про це В.Степанян ще раз нагадав у травневому інтерв'ю ЗМІ. "Заходи, які зменшують податкові надходження або руйнують наявну податкову базу, обмежують здатність України досягати цілей реконструкції та розвитку" , - заявив представник Фонду. Водночас президент Володимир Зеленський вже 7 червня ще раз підтвердив намір провести після війни податкову реформу, яка передбачає, зокрема, зниження ставки оподаткування. "Реформа правильна, реформа точно буде. Відновлення нашої держави має бути в кращій податковій системі Європи, щоб наша держава була привабливою для повернення", - сказав він. З відповіді глави держави на питання щодо долі реформи "10-10-10" випливає, що вона включатиме зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці. Тобто, зниження прибуткового податку та єдиного соціального внеску. "По-іншому неможливо повернути людину, яка, наприклад, у Польщі заробляє €1000, а у нас €500-600. Ти не повернеш цю людину. Тому будуть важливими фінансові новації, включаючи податкові", - пояснив В.Зеленський. У цьому випадку президент абсолютно правий. Але, знову ж таки, МВФ категорично проти, і в підписаному кредитному меморандумі завуальовано йдеться про відмову від таких новацій. Єдине, в чому кредитори України погодилися з її владою (якщо розглядати податкову політику) – це потреба підвищення акцизних зборів на алкоголь і тютюн. Прописане у договорі "узгодження законодавства про акцизні збори із законодавством ЄС" означає підвищення ставок акцизів на цигарки та випивку до європейського рівня. Відповідно, ціни на них також стануть європейськими. Хоча доходи українських громадян-платників податків при цьому, м'яко кажучи, далекі від європейських. Пити та палити стане дуже дорого. Не по кишені для більшості. Там же наголошувалося, що різке підвищення акцизного збору загрожує зростанням "тіньової" тютюнової та алкогольної торгівлі – замість збільшення бюджетних надходжень від акцизу. Нижче наведена інфографіка ясно показує: на ці граблі ми вже наступали. Але якщо у президентському офісі підвищення сигаретних та горілчаних акцизів розглядають як компенсатор, що дозволяє уникнути зниження доходів держбюджету від зменшення податків на громадян та бізнес – це одне. А якщо просто "погодити законодавство про акцизні збори із законодавством ЄС" без зниження податків, як того хоче бачити МВФ – це вже зовсім інше. Тарифи: нескінченний рух до "ринку" Ось уже багато років тарифи на газ, електроенергію (е/е) та послуги ЖКГ в Україні підвищуються під приводом необхідності їхнього приведення до "ринкового" рівня. І це при тому, що ринку як такого у цих секторах немає. І поки що не передбачається. Не менш дивно, що тарифи постійно зростають – але чомусь усі ніяк не досягнуть цього горезвісного "ринкового" рівня. Знову і знову населенню розповідають, що енергокомпанії та підприємства ЖКГ працюють за "збитковими" розцінками. Ось і новий кредитний договір з МВФ передбачає "поступовий перехід до ринкових цін та тарифів" на енергоресурси та послуги ЖКГ. На відміну від податкової політики, тут не передбачено конкретних дат та заходів. Тому експерти припускали, що до цього питання влада повернуться після війни. Проте тарифи на е/е для побутових споживачів Кабмін підвищив уже з 1 червня. Очевидно, що за е/е подорожчають газ та послуги ЖКГ. Це (крім посилення податкового тиску, яке зветься "мобілізацією доходів") ще одна "міна" під економічне зростання. Яке можливе лише за наявності платоспроможного попиту з боку населення як споживача різних товарів та послуг. Крім того, тарифний мораторій у згаданій вище доповіді Нацбанку вказується як фактор, який поки що стримує загальну інфляцію (зростання) споживчих цін. " Інфляція стримуватиметься продовженням мораторію на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги, проте значно прискориться після його скасування ", - попереджають у НБУ. Отже, якщо з кишені громадян прискореними темпами викачувати гроші шляхом підвищення тарифів ЖКГ та на енергоресурси – про платоспроможний попит можна сміливо забути. А заразом і про економічне зростання. Оскільки доходи домогосподарств у "сухому залишку" скорочуватимуться.
